Вільне життя

І дрібницю тре перевірити

Я вам колись розказував про їдну свою сусідку, якій на старість діти комп’ютор купили і включили їнтернет. Так во, баба теперка в той екран сі дивит більше, ніж у телевізор, а із кіна не злазит. Свиня в хліві вже не пищит, а гавкає, коза аж захрипла, а тій хоць би що; закім серіал сі не додивит, їсти давати не йде. Навіть сесію парламенту тамка сі дивит. А теперка і до нашої обласної сі добрала. Прогрес, що не кажи. Добре, же син за границьою, і є чим за той їнтернет платити. А більше сусідці ніц не тре.

Прибігла якось до мене рецепта крему звіряти. Каже, же в їнтернеті тих рецептів ціла купа і повний льох, не то що в мене: штири зшитки і мішок листочків. Але в тім рецепті, як їй сі здало, було щось не те. Сіли ми, дивимсі, слово по слові, зачили за кухню, а далі політика пішла. От сусідка й каже: «Ти знаєш, Юзю, же в нашій обласній раді не тілько всякі мудрі програми приймают, а й дурні». «А то як так?» — дивуюсі. «Аво сам сі подиви: тре лікарні ліжка-розвалюхи списати: вони голосуют. Тре віддати гнилу дошку — тоже те саме. Тре машину-тарадайку на металолом здати — і знов за кнопки. Та то смішно! Деколи не встигают за тими дурничками за щось толкове взятисі».

Мені то ніц до того, але я ще си такво думаю: і дрібниці тре зробити, і не дрібниці. Но якби в тій обласній, чи районній, чи верховній радах менше тиринділи про всяку-різну хвілософію, то більше би часу сі лишало на щось толкове. А то ніцно кажне себе в груди б’є, яке воно патріотичне, яка його партія правильна, а всі інші фу, но як дійде до діла, то потрошит неньку Україну не гірше Єнуковича чи Кучми.

Із рецептом крему ми раду си дали. Був то яблучний.

Для него тре десіть середних яблучок, їден лимон, три столових лижки меду, три білки і капку соли. В їнтернеті сусідка вичитала, же тре чайну лижку тої соли, а ябка брати сирі. Но то дурість. Як дасте стілько соли, то можете такий крем викидати свині. А яблука тре спекти, тоди перетерти через сито, окремо втерти лимон і збити білки. Далі лимон і білки додати до яблук, потім покласти мед і вкінці на кінчик ножа набрати соли. Ставите на годину в холодильник — і готово.

При нагоді тримайте рецепта зефірного крему. Возьміт 150 грам зефіру, 100 грам масла і 50 грам сметани. Зефір поріжте на шматочки, дайте половину масла і розігрійте всьо то в мікрохвильовій чи духовці дві-три мінуті на повній потужності, жеби сі розтопило. Тоди збийте міксером, додайте решту масла, охолодіт, тоди вляйте сметану і знов збийте.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК.

Ілюстрація Миколи Пилиповича

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини