20 жовтня за ініціативи Міністерства охорони здоров’я України стартував Всеукраїнський освітньо-інформаційний місячник «Рак грудей: знати — означає перемогти». У рамках проекту в усіх обласних онкодиспансерах у дні відкритих дверей, в медичних закладах, де є лікарі-онкологи, можна буде отримати консультацію, пройти огляд та діагностику, а в райони України, де немає таких фахівців, вирушать пересувні мамографи.
Ми запросили до розмови лікаря акушер-гінеколога жіночої консультації Тернопільського районного територіально-медичного об’єднання Ольгу Реву.
— Пані Ольго, в останні роки багато говорять про онкологію молочної залози. Ця тема актуальна не лише в нас, а й у країнах, які називаємо розвиненими.
— Рак молочної залози в Україні, як і в багатьох інших країнах світу, посідає перше місце в структурі захворюваності та смертності від злоякісних новоутворювань серед жінок. За останні 20 років кількість випадків хвороби неухильно зростала на 1—2% за рік. Найвищі показники захворюваності зафіксовано в країнах Західної Європи і США (100—120 випадків на 100 тисяч жіночого населення). В Україні показник захворюваності нижчий і становить 60,9 випадка на 100 тисяч жіночого населення. Але співвідношення між кількістю жінок, які захворіли, і кількістю тих, які померли від хвороби, в Україні є гіршим, ніж у розвинених країнах світу. Головна причина — пізня діагностика хвороби. У Тернопільському районі, де проживає 60 тисяч осіб, зареєстровано 161 особу з раком молочної залози та 230 осіб з мастопатією. Це жінки віком від 40 до 70 років.
— Яка тенденція розвитку цієї хвороби?
— На жаль, дуже сумна. Кожні 30 хвилин в Україні виявляють новий випадок захворювання на рак молочної залози. Щогодини від цієї хвороби помирає одна жінка. Щороку від раку молочної залози в Україні помирає 7,5 тисячі жінок.
— Які ще фактори підвищують ризик захворювання?
— Сучасні наукові дослідження розглядають понад 80 факторів ризику раку молочної залози, які не завжди стають причиною захворювання, проте можуть бути чинниками підвищеної вірогідності його розвитку. Одним з таких факторів, який впливає на виникнення різних патологічних станів, у тому числі раку молочної залози, є нестача йоду — життєво важливого мікроелемента на всіх етапах внутрішньоутробного розвитку та життєдіяльності людини. Останні досягнення фізіології та молекулярної біології значно збагатили наше уявлення про обмін йоду на клітинному рівні. Провідну роль у розвитку раку молочної залози відводять порушенням гормонального балансу, зокрема продукції та метаболізму статевих гормонів і гормонів щитоподібної залози. На думку деяких дослідників, порушення функціональної активності щитоподібної залози є одним із факторів ризику розвитку раку молочної залози. До таких порушень призводить нестача йоду в продуктах харчування, а також вплив забруднювачів довкілля, в тому числі тютюновим димом. Немаловажні фактори — це спадкова і сімейна схильність, пізня менопауза, пізні перші пологи (після 30 років або ж їх відсутність), переривання вагітності, ожиріння.
— У народі кажуть, що долю конем не об’їдеш. А цієї хвороби можна якось уникнути?
— Українці також кажуть: «Роби, небоже, то й Бог допоможе». Людина зобов’язана дбати про своє здоров’я. Рак молочної залози в основному виявляють на пізніх стадіях, коли допомагає оперативне втручання або вже, на жаль, нічого не допомагає. Тому й маємо таку високу смертність. Якщо після 40 років кожна жінка хоча б один раз на два роки буде робити мамографію, то хворобу, якщо вона виникне, можна успішно вилікувати. Тоді випадків онкологій було б набагато менше і смертей також. Обстежуватись потрібно здоровим людям, бо у 95% випадків рак молочної залози не турбує жінку, а тим часом на першій, нульовій стадії, рак повністю виліковується.
— Окрім необхідності регулярних клінічних обстежень, про що жінки мають пам’ятати?
— Дуже важливою у виявленні раку молочної залози є самодіагностика. Клінічні обстеження, мамографічний скринінг і самодіагностика — три кити раннього розпізнавання раку молочної залози. Самодіагностику слід починати відразу, щойно у дівчини сформувалися груди. Треба привчити себе раз на місяць оглядати і порівнювати симетричні ділянки молочних залоз. Робити це краще перед дзеркалом, піднімаючи і опускаючи руки, повернувшись ліворуч, праворуч, дивлячись, чи немає зміни форми молочної залози, втягнення шкіри. Слід уважно оглядати чашечку бюстгальтера на предмет виділень. Добре робити самодіагностику, приймаючи душ — тоді легко оцінити будову молочної залози. Робити це найкраще в так званий холодний гормональний період. Тиждень до місячних і тиждень після них для цього не підходять.
— Розкажіть детальніше про клінічні методи діагностики раку грудей.
— Клінічне обстеження в лікаря–мамолога допомагає виявити пухлини розміром від 4 і більше міліметрів. Його проводять раз у два–три роки, починаючи з 18—20-річного віку, а з 30–річного — щороку. Мамолог може вивчити всі скарги, оцінити стан, дати певні поради. Третій крок — інструментальна скринінгова діагностика. Сучасні апарати ультразвукової діагностики (УЗД) дають якісне обстеження. Його роблять із 30–річного віку — раз на рік. Мамографія — метод рентгенологічний і дає променеве навантаження, тож до 40–річного віку його не призначають. Але і ризик захворіти в цьому віці досить низький. Якщо до 30–річного віку рак молочної залози вражає одну із 1200 жінок, з 30 до 40 років — одну з 207 жінок, то в 40—59 років хворіє одна з 24, а з тих, кому понад 60, — одна з 13. Отже, із 40 до 50 років мамографічні обстеження необхідно проходити раз на рік. Але якщо немає підозрілих змін у структурі молочної залози, можна робити цей скринінг раз на два роки. А з 50 років — щорічно. На сучасних апаратах можна виявити найменші зміни, які стануть вузлами через 3—4 роки. Їх можна видалити хірургічно, і при такій формі раку лікарі-онкологи дають гарантію, що жінка повністю одужає і проживе багато років.
— А що кажуть фахівці про вплив способу життя на розвиток хвороби?
— Лікарі-онкологи застерігають жінок від конфліктів, образ, перевтоми, тривалого використання оральних контрацептивів, тютюнокуріння, які можуть суттєво впливати на гормональний стан організму.
Розмовляла Галина ЮРСА.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте